Не жити під москвою!
Навколо світ і ситий, і жорстокий,
Якому наші рани не болять.
Москва на нас давно поклала око,
Та він не поспішає зупинять.
Про власну тільки дбає він безпеку,
Аби багатшим і ситішим стать.
Із ворогом у герці нам нелегко,
Та маєм дух, твердіший він за сталь.
Той дух сильніший іноді за зброю.
Без промаху він прямо б’є у ціль.
І хоч пролито вже немало крові,
Його шанують всі-усі бійці.
Не жити ж під москвою Україні,
Бо ж горя напилась вона доста,
Тож визволим, відродимо з руїни
Розбиті наші села і міста.
31.07.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2024
автор: Ганна Верес