Я сумую, так сумую
По нетутешнім часам,
По ребру з надмірних дужок,
[b]Мінезингерським[/b]* балам,
По очам, що спокушали
Стебла білих й жовтих руж,
По сльозам жовтофіолей,
Мерехтінню стиглих груш.
Плечі людства гострі й дикі
Самота одна кругом,
Ельфи білої гвоздики
Сплять як завжди за столом…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2024
автор: bloodredthorn