Дивлюся на птаха, що вільно ширяє
У неповторну небесну блакить,
А серце тріпоче, на мить завмирає -
Мов ниткою спогад в’ється, тремтить.
Безмежна любове, - ти світло, ти свято,
Ти – диво душі, що крила дає !
Весняний той подих, який надихає,
Джерельний струмочок, що виграє.
В уяві картину собі намалюю,
Де хочеться бути лише удвох ...
Вірю, - закінчиться лихая година,
Надії росток живе, не засох !
А спокій, тиша неодмінно вернуться,
Снагу, як море, дадуть кораблю !
І я вже думками за летом пташиним…
Безмежна любове, - вдячність! Люблю !
В. Ф. - 10. 08. 2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2024
автор: Веселенька Дачниця