Осіннє золото шалено падає до ніг,
Готуючи глибокий вирій до нестями.
Та ось поміж листками зрощених віршів,
Лиш я милуюсь нею, співаю серенади.
Ситуативний спектр, фібри пестощів
Фарбують дивний сад світів,
Де двоє, народившись знову й легко
Кружляють в середовищі густих лісів,
Винахідливо гартують душі,
Шукають соковиті барви осені – пісні,
Блукають у нестерпності кохання,
Безкінечності летких парів.
Звичайним подихом бажань
Осіння казка надихає почуття,
Дарує небокрай та
Споконвічний дух стрічань.
Осіннє листя кружля шалено та нестерпно,
Готуючи глибокій вирій до нестями.
Барвисті фарби кольорів дарують
Промінь сонця – світлого кохання.
15.10.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2024
автор: Мирослав Екман-Кременецький