1. Жодна робота не визначає, ким ти є як людина і чи ти людина насправді.
2. Будь-яка чесна праця має право на існування.
3. Роботу треба цінувати, коли її маєш. Але ніколи робота не є ціннішою ані за тебе, ані за твоїх рідних та близьких.
4. У житті людини має бути ще щось, окрім роботи. Якщо все, що ти маєш – це робота, то коли її не стане ти будеш спустошений і розбитий.
5. Не всі люди будуть любити тебе і це нормально. Змушувати когось себе полюбити – це так, наче серед зими вимагати у природи веселки. Всьому свій час і місце.
6. Порівнювати себе з іншими – це теж саме, що порівнювати мураху і слона. Ви просто різні – визнай це і прийми.
7. Ти не зцілишся доти, доки не повіриш у те, що це можливо.
8. Ти не зцілишся доти, доки боїшся брати відповідальність за своє життя у свої руки.
9. Насправді має значення лише те, що ти віддав, а не те, що ти нагромадив у житті.
10. Усе, що ми маємо насправді – лише ця мить. Усі, хто дійсно нам важливі – у серці і молитві.
11. Жодна книжка не зробить із тебе розумну людину, але деякі – відкриють очі, а одна – відкриє серце.
12. Жодні ритуали не замінять віри у Творця світу. Віра без ритуалів – жива, а ритуали без віри – ні.
13. Умовності і забобони придумали люди. А вони – грішні створіння.
14. Якщо тобі болить – плач. Сльози, сон, свіже повітря, природа і час спробують привести тебе до тями.
15. Якщо все, чого ти хочеш в цей момент – це кави/чаю/шоколаду – ти щаслива людина. Бо я досі хочу того, що від мене не залежить.
16. Якщо ти щоночі не забуваєш помолитися за людину – вона особлива для тебе.
17. Не хотіти досягнень, земних благ, престижу, не бажати комусь чогось доводити – це бути щасливою і вільною людиною.
18. Подзвонити бабі раніше як вона тобі – це подарувати людині крихту радості.
19. Навчитися не звинувачувати і не жалітися – це велике діло. Точити терпіння теж.
20. Братися за роботу треба з дитячою допитливістю.
21. Бажано багато про роботу не говорити, бо це втомлює людей довкола. Але добре мати колег, яким знайомі твої печалі.
22. Ані посада, робота, статус, гроші ніколи не зроблять тебе вартою уваги певних людей. Насправді тебе полюблять не за оце все. А за твою пришелепкувату вдачу.
23. Головне за роки – не здобути щось, а не втратити себе. Справжню.
24. Треба все любити в пору – кавуни влітку, каплун – після Паски, зиму – взимку, молодість – в момент, а рідних людей – завжди. Особливо – коли вони поруч, міцно – коли вони далеко, вічно – коли вони в небі.
25. Коли ти зустрічаєш рідну душу – вона запалює ліхтарик у твоєму серці і ти частіше посміхаєшся. Тримайся тих, хто робить тебе світлом.
26. Який би список справ ти склав, ти зробиш все, що маєш зробити і не зробиш те, що не маєш зробити. Але порядок дисциплінує. Але насолода не піддається плануванню.
27. Дай собі час на перепочинок і не думай про себе у світі. Думай про світ у собі.
28. Заплющ очі і подумки міцно обійми рідну душу. Їй стане тепліше у холодному світі.
29. Ти несподівано отримаєш диво. Тоді, коли серце звикне до буденності.
30. Не виставляй рамок і меж у своєму світі. Життя безмежно шалено. Довірся йому і Тому, хто тебе веде)
31. Дякуй Богу за новий день. За все дякуй!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020421
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2024
автор: tacent