У щастя яд

А  я  не  можу  оглядатися  назад
 там  все  горить  без  пропусків  та  диму
 Там  все  палає  як  сонячний  розряд  
минулого  нема  навіть  сліду  

Там  очі  чорні  як  в  запеклій  крові
 там  горло  зірвано  від  болі
 Там  руки  збиті  ноги  в  томі
 там  жах  від  темного  безсоння  

А  я  не  можу  повертатися  назад  
я  не  пройду  вже  зламаним  мостом  
Хоч  там  і  новий  вже  асфальт  
але  під  ним  брудна  земля,  а  не  пісок  

Там  запах  померлої  надії  
невиправданих  обіцянок  рій  
там  кодло  змій  докорів  та  судини  
Там  гній  підозри  та  брехні  

А  я  не  зможу  дихати  вже  вільно  
якщо  хоч  крок  зроблю  назад  
Бо  помиратиму  повільно  
в  тому  житті  де  сипали  у  щастя  яд  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2024
автор: Андрій Листопад