Світанок

Націдивши  в  келих  щиро
Позабуту  вчора    юнь,
На  усіх  дивлюся  звіром,
Бо  з  іудами  не  п'ю!

Майорить  згори  світанок,
Наче  прапор,  у  вікно.
І  нехай  мені  погано,
Я  віршую  все  одно.

Десь  поетові  занило,
Ось  і  тішиться  собі
Тим,  що  хлюпнув  у  чорнило
Невгамовні  сум  та  біль.

Тож  лунатимуть  потрошку,
Як  покотиться  сльоза,
Чи  Єсеніна  гармошка,
Чи  зачитаний  "Кобзар".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020453
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2024
автор: Zorg