Ось вже чутливість здається нам слабшою,
Ось уже місяць чаклує над квакшею,
Ось вже наїлись халвою знедолені,
Ось вже наблизились числа намолені.
Двері тремтять загорілими дошками,
Зорі над ними вичерпують ложками
Ті, що сягнули високого складу
В гущавині темних брів з шоколаду.
Де ти хвилюючий серце зеніт?
Хто ти щасливий та радісний Світ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2024
автор: bloodredthorn