Пауза. Затишшя. Розум тверезіє.
Зчаста холодіє. Ніч за ніч свіжіє.
Інколи ще томить літняя жара,
До тепла душа ввік не байдужіє.
Змінами дихнуло, бо уже пора.
Осені перечити вже ніхто не сміє,
Бо непереборна ця в природи гра...
А з садів несе сиропом,
Сім'ям сиплеться трава,
Хмарки бігають галопом,
В спогаданках голова...
Попід ліс земля чорніє.
Туман висне в павутинні.
Літо бабине вже віє...
Відлік осені віднині!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020526
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2024
автор: Ivan Kushnir-Adeline