Срібні кулі

Як  ще  хочеться  співати!
Хочеться  ще  жити!
І  дружині  дарувати
Ті  яскраві  квіти.
Хочеться  іще  кохати
Та  взаємність  мати...
І  з  онуками  гуляти
В  садку  біля  хати.
Та  пливе  на  нас  з  тобою
Ота  чорна  хвиля,
Залишає  за  собою
Сатани  весілля.
І  збирається  на  шабаш
Вся  нечиста  сила,
І  танцює  вона  "Чардаш"
На  людських  могилах.
Не  дамо  отій  навалі
Знищити  країну!
Не  дамо  лишати  далі
Суцільні  руїни!
Срібні  кулі  заряджаймо
І  йдемо  в  атаку!
З  честю,  міцно  стрій  тримаймо
Проти  вурдалаків!
Виженемо  ми  навіки
Всю  нечисту  силу
Та  заб'єм  кілок  з  осики
У  її  могилу.
А  своїх  Героїв  щиро
Будем  шанувати.
Тих,  що  полягли  за  віру,
Будем  пам'ятати.
Так,  ще  будемо  кохати,
Будемо  ще  жити
І  в  своїй  душі  плекати
Щастя  теплі  квіти.
Вірю:  вийдемо  ми  знов
З  чорної  заграви!
Перестане  литись  кров,
Збережем  Державу!
               Ребрик  С.  В.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2024
автор: Сергій Ребрик