Мине війна, якая
Триває нині в нас.
Вона украй важкая,
Мов камінь. Мирний час
Настане. Поступово
Він вже іде в наш край,
Щоб ми жили чудово
Із ним щасливі вкрай.
Він в край наш рідний прийде.
Мов сонце в небесах,
Час мирний гарно вийде,
Війну всю стерши в прах,
У порох вже навіки,
До самого кінця,
Бо мирний час повіки
В нас буде. І серця,
І душі зігрівати
Він буде так, немов
Своє малятко мати,
Являючи любов.
Буятиме, мов квіти,
В нас мирний час, а ми
Всі будемо радіти,
Щасливими людьми
В нім живучи повіки,
Життя усяку мить,
Аж доки вже навіки
Воно все не збіжить,
Немов пісок, допоки
Йому не прийде край
Навіки вже. А поки
Ми боремось, свій край
Боронячи, як можем,
Бо він один у нас.
Ми з вами переможем.
Настане мирний час.
Євген Ковальчук, 30. 01. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020552
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2024
автор: Євген Ковальчук