Найпоширеніша із ворон – це чорна.
Має пір’я чорне з металевим блиском.
Вона вірна пташка, мудра і проворна.
Може високо літати, може низько.
Дзьоб міцний у неї гострий, наче конус.
Ноги довгі і тонкі, чотири пальці
Є на кожній з них. Високий в пташки голос,
Хриплий, грубий, часом. Любить птаха танці.
У селі, зазвичай, в місті проживає.
Їсть усе, що є їстівне, мертве, дике.
В небесах вона зі зграєю літає,
Якщо хоче вполювати щось велике.
Ворон – більший від ворони птах, темніший.
Дзьоб у нього більш кривіший і міцніший.
Звуки різні самка і самець пускають.
Він літає, а вона крильми махає.
Та коли зійдуться, вірні до загину.
Вдвох гніздо із гілля, глини викладають.
Діточок своїх годують без упину.
В теплий край птахи-ворони не літають.
***
Ворони є, зазвичай, чорні, це їх фішка.
Але є й сірі. В Україні їх – без міри.
Голівка, крила у них чорні, хвіст, маніжка
І кінчик дзьоба, решта все на тілі - сіре.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020566
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)