Де без мене ти гуляєш –
Ріднеє село?
Ти у серці осіЯнне,
Світла джерелО.
Стільки літ не відпускаєш –
Душу, на розрив…
Стиха все мене гукаєш
Ранньої пори…
Приспів:
Як піду я за окОлицю,
ПіднебЕссю поклонЮсь,
Тим гаЯм й полЯм помОлюся
І прощЕння вже дождУсь…
ГолубОчок – хмара в небо,
Ждуть мій клич, злітАть?
ЛастівОк пісЕнний щЕбет
В юні ті літА…
Царство зЕлені окрАїн,
РІчки берегІв, –
ПОдумки вас обіймАю,
Де знайтИ всіх слів?
Приспів:
Як піду я за околицю,
Піднебессю поклонюсь,
Тим гаям й полям помОлюся
І прощення вже дождусь…
Не прощАюсь – бо мій посох,
ТалісмАн життя.
Всі живі у серці й досі –
В небесАх злиттЯ…
Приспів:
Як піду я за околицю,
Піднебессю поклонюсь,
Тим гаям й полям помОлюся
І прощення вже дождусь…
В’ячеслав Шикалович
09.02.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020588
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2024
автор: Променистий менестрель