Промайнуло життя, як у пісні,
І крізь пальці стекло, що вода.
Хоч роками давно я за після,
Та душа все одно молода.
Вже позаду розтрощені шинки,
У котрих досхочу відгуляв.
Де не випало істинну жінку
Відшукати у зграї халяв.
Ніч у шибку задихала парко,
Тож мерщій парасольку візьму
Й, присмаливши останню цигарку,
Почвалаю в знайому корчму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2024
автор: Zorg