ЗБІГАЄ ДЕНЬ

ЗБІГАЄ  ДЕНЬ

Збігає  день,  і  так  життя  збігає,
Збігає  він  і  лине  в  небуття,
І  кожна  мить  невпинно  пробігає,
А  всі  вони  під  назвою  ЖИТТЯ.

Збігає  день,  за  нього  вдячність  Богу,
Ми  кожну  мить  вчимося  цінувать,
І  доля  стелить  кожному  дорогу,
Якої  ми  не  можемо  минать.

Збігає  день,  відлуння  нам  лишає,
Сліди  свої́  він  також  залиша,
Ще  й  барвами  палітру  прикрашає,
Та  квапиться,  збігати  поспіша.

Збігає  день,  збіга  несамовито,
Й  немає  на  шляху  він  перешкод,
І  ним  усе  навколо  оповито,
Щоб  зупинитись  –  він  нема  нагод.

Збігає  день,  іде  він  на  спочинок,
Прощається  і  більш  не  поверне́,
І  на  шляху  немає  він  зупинок,
Й  вчорашнього  ніяк  не  дожене́.

Збігає  день,  прощається  із  нами,
Та  й  естафету  він  передає,
Назад  йому  зачинені  всі  брами,
І  сво́ю  гаму  вправно  виграє.

22.08.2024  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020624
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР