Жабка прига по воді.
Нема спокою старій.
Діток всіх пожерли змії,
То вужів є підлі дії.
У водичку жаб загнали
Й по одній їх там вбивали.
Вже не квакають зелені,
Вже вони не наречені.
Із прижків ідуть змагання,
Хто із них в ставку остання.
Вуж хапає їх в воді,
Доїдає на землі.
Меншість більшість
Поїдає, сом за цим
Лиш споглядає.
Притомилась, не стрибає,
Сом обід французький має.
А жирок все наростає.
Жабки квакали на дощ.
Тут не вижив би і морж.
Піруети на воді-
Жити хочеться старій.
По воді тройний прижок
І під воду жабка шморг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2024
автор: oreol