Спекотно

Спекотно...  Тиша...  Сплять  тварини...
Йдуть  місяці,  летять  години...
І  знову  попіл  на  душі,
Подзвонять  лиш  товариші.
Коли  ж  прийде  духовна  злива
І  принесе  життя  щасливе?
У  кожного  -  свої  думки...
Зустрівся  б  з  ними  залюбки!
І  оживив  би  їх  навколо,
Щоб  подолать  сумне  те  коло,
Щоби  летіти,  а  не  йти,
Туди  де  тільки  я  і  ти...
На  жаль,  такого  не  буває,
В  повітрі  профіт  лиш  літає!
І  знов  пливуть  сумні  думки  -  
Духовне  зникло  навіки!
               Ребрик  С.  В.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2024
автор: Сергій Ребрик