Фортеце Слобожанщини,
Сталевості рубіж!
Із кожним днем все важчає –
Та ти, мов щит стоїш.
Ідуть на тебе танками,
Руйнують дивовиж.
А скільки, рідний Харкове,
Нормально ти не спиш?!
Ракетами спотворюють,
Сирени зойк у тиш.
Відходять жертви зорями –
Та ти життям кипиш.
Кривавими загравами
Горять двори, хати...
Ти ж вуличками жвавишся,
Дітей в метро ростиш.
Саджаєш зони паркові,
Петунії – без меж.
Ти ніби Фенікс, Харкове,
Із попелу встаєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2024
автор: Білоозерянська Чайка