У мирі б нам жити, для миру творити,
хай згине орда навісна.
І вголос про мову, про мир говорити,
в єднанні держава міцна.
Я висію букви на чистому полі,
щоб сходили дружно слова.
Посіви плекатиму ревно для долі,
в надії на щедрі жнива.
Набудуть слова інший зміст, на відміну
вчорашніх незбутніх ідей.
Вшанують відверто мою Україну –
країну людей для людей.
Народ-працелюб і співучий, і гордий,
ти волю плекаєш з печер.
За тисячі років не відав покори,
не дай ошукати й тепер.
У мові, в кордонах нема середини,
є межі виразні й чіткі.
Мої українці, велика родино,
живіть українно віки.
20.04.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2024
автор: на манжетах вишиванки