Я вранці тихо слухала весну,
Вона співала дивно на світанні,
Мелодію прекрасну й неземну
І ніжили мотиви мене ранні.
Замріяна тепло своє несла,
Для серця так чудово і вагомо,
Спускалася до обрію весна
І пестила волосся знову й знову.
Мені було так радісно в душі,
Немов зоря співала гарну пісню,
Хотілося здійнятися мерщій
Дуетом заспівати з нею звісно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020773
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик