/кансона/
Доторкнутись – і не намагайтесь:
Я видіння, сон, міраж, примара.
Мла солодка поміж дивовиддя.
Спомини полинуть з нами в рай десь..
Не хвилюйте схованки, де миті
Почуттєві поглинали чари.
Час давно їх сонячність затьмарив,
То ж дарма фантазії не крайте.
Поміж двох – давно стіна розлуки,
Відпустіть мою тремтячу руку.
Не для мене більше водограй той…
Кри́хти з ме́не відпустіть останні –
Розчинитись, зникнути в туманність
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020812
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2024
автор: Білоозерянська Чайка