Перекладу Псалмів церковних (не поети, а терті калачі, дипломати — переклали їх, в Бібліях!!) я остерігався і таки трохи не бажав перекладати.
А Бог — вміє як, знайшов як, зробив з моєю поміччю.
Не привласнюю, та, треба здогадуватись, вважаю за успіх свій, от Бог і м’яко нагадує... Хто Він є. І чи нашими є успіхи.
І Він кожному вміє і може явно показати — що насправді ти є...
Може, признаєтеся?
Я пережив те, євреї, вирив-прорив поета Давида зі Старого Завіту!
Щоб уявою в очі людські
не мести.
Мати Божа Любов’ю викрала мене із світського «разом із забором», повноту дала Свою, такі великі крила (!), велично-величезне дихання,
животворяще, що дай Бог втриматись вам, просто читаючи...
Інакше житимете не на свої засоби, цілком відірвавшись — зависнете, без кореня в прориві... Стану на грані спокуси за прп. Іоаном Ліствичником, чи не для всіх...
Як два давні пророки, мовлю: Бог вміє спонукнути (о-о!!), дарувати-заставляти бути Його словесником-пророком — поетом в Його свободі і Задумі. Навіть хто не бажав пророчої роботи, сказати каторжної —
взагалі не сказати нічого...
Глибше сказати: жесту... осердя суттєвого...
Мої псалми огненніші, ламаючі усі століття темпераментом... Дякуючи Матері — щасливіші, суттю христоцентричні, достеменно новозавітні.
Хто випаде в осад — «тепличні».
Роздиральність життя, і ходіння перед Богом, і по нетрях творчословесного безміру — Псалми Давида —
більш нема і не буде більшого...
Для хитросамозаглуплених в Христі: як взяти «Слово о полку Ігоревім...» і подібне в усіх віках, народах і культурах, і 2500 поетів Китаю періоду Тань, і усіх поетів всіх періодів разом — це не буде за глибиною і значенням і неперехідністю Псалми і цар Давид...
Не зовсім бажав я братись за переклад Псалмів Давидових, утікав, — в цьому чистота експерименту...
Бог зробив, і не привласнюю.
Через таких як Давид, як ваш слуга небувалий, відбувається очищення розуму, підсушення смаку, новотворчість псаломна.
Не будьте тюхтіями, бо очищення ума могли зачути з св. Григорієм Паламою,
з о. Софронієм, учнем св. Силуана, з його творами.
Бо при богооригінальних, те, що слід, передається в цілій поетиці,
чисте і святе! Випадете — як нерозумні чи нездарні, —
шляпнетесь до рівня президентів й сезонності з ними...
Се-зонний цар...
Чи станете журнальними критиками, або сумнівними академіками, поетами-професорами, впишитесь в 7 млрд собачої
радості, — все одне, нема різниці в самій суті:
не годні всі до ходу — у вище, а я вам блиснув...
А ви вмираєте — як люди,
і падаєте — як всі можновладці
Пс. 81
Сказав хто? Христос через Давида.
А тут початкуючі: жовті, даоси, ісламісти, червоні, чорні, іудаїсти.
Все одне, жодної різниці, — ні! ні! ні! кажуть — не Христос.
Сказав хто? Бог-Слово через Давида.
А пам’ятаєте — що я сказав? Те саме.
Про що я від Христа? Все одне і жодної різниці:
всі не годні до ходу у вище.
Бо не в Церкві Христа як слід.
Можна піднятись лише носіями геніїв Христових.
Що ви городитимете на землі з президентами і лідерами ісламу і революцій іудаїзму, як вони такі ж не годні, як і ви?
Христос-Спаситель те ж сказав через мене. Мене забороняють ті,
батько яких диявол.
Працюю над надрукуванням новонаписаної 21-ї книги поезій (третьої книги за 2011 рік).
Для вибраних давніх моїх читачів: коли людина багато років підряд пише, та ще ноу-хау чи не щотижня подає на сайті, чого ніхто не робив ніколи (!), редагує і друкує три книги кожного року (поем! поезій...) не з уяви, а з внутрішнього серця,
з образів від Христа, — і вона не згорає!! — доручають закінчити переклад Псалмів Давидових...
Інший поет, мужик або інтелігент, вичерпався б, згорів би від нестерпного слонового навантаження вже в кінці другого року, — це статистика.
Псалми — це найнезносніший вирив-прорив поета Давида зі Старого Завіту.
Цьому й слів не знайти у нинішніх плистких станах свідомостей.
Після Псалмів, а вони перекладені у надпровідності, в ритмічній і тональній ясності (!), в цей час, коли українська свідомість спутана язичництвом,
еллінізмом,
сама є не зовсім з Божою Матір’ю,
Церквою, і Бахом, й найвищою музикою, —
раз Ігор Шевчук не вмер, значить, Бог є.
Бог євреїв спасатиме моєю творчістю,
українці же хочуть ще подумать...
Псалми — стислість висоти духу, з якої як випадеш —
після форм першої реальності ніколи й дрібного класика
земного не приліпишся перекласти, —
і жити не захочеш, якщо ти слабкий...
Відомо, від проникливості Духом в Біблію — можна вмерти,
не зваживши сил...
Для кого це?
Євреї — інтуїтивні, і спасатимуться, ніхто для них не робив подібного.
Бо явно бачитимуть: справа не лише в Псалмах.
Без Бога, Посту і безперервної творчої і винахідливої допомоги Божої,
сильного сприяння Христового, —
переклад Псалмів поетичний є неможливим для поета.
Справжнє з невідомого — неможливе без помочі Бога! як і саме спасіння для людей.
То жах — Псалми, «перекладені» в Церквах.
То жах: не чують — що то було, що чоловік радіє,
що живим він залишивсь.
То жах! — передати крилату поезію в Псалмах, —
і в начинні, жодною молекулою не погрішити.
Бо то їжа Божа...
Трепет і страх!!
Божий — несе всіх безподібністю Христа-Слова: що тоді всі земні слова?!
Поет-пророк Давид в кількох місцях Псалмів признається:
поскільки Сам Бог його вчить —
він за вчителів мудрішим став...
Неуважні не дочитують до цього місця.
25.01.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020815
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович