Криниця мудрощів наснилась
Я наче з неї пив і пив
І в ній моя душа втопилась
А з нею те, що я любив.
Втопились мрії, сподівання
Малі й недбалі з висоти
Втопилось пристрасне кохання
Пекельні крихти, діти хті.
Все стало ясне і прозоре
Зірки - прабатьківські світи
Спряла цю нитку німфа Ора
Ту, що не можна віднайти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020830
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2024
автор: Ормузд