Не цінуємо час, ні хвилину, ні рік,
Хто повільно, хто швидко листає свій вік,
Час не простір, не ігрек (Y), не зет (Z) і не ікс (X),
Крок ступив, чи то два, втратив, в вічність заніс.
Не повернеться Час, він минає,
Він як хвиля у море спливає.
Кожен мислить: Вперед іще довго іти,
Все там є, тільки пройдений Час не знайти.
Можна скарби, придбать діаманти,
Гроші в скрині, а часу не мати...
Час не купиш, його не знайдеш,
Кожен день по життю ти ідеш.
А тому, мій Юначе, Онуку,
Із прожитих років свою руку,
Протягаю, бо є я ще поки,
Ти ж зробив лише першії кроки.
Можеш музику слухать,
М‘яч ногами побить.
Просто Час змарнувать,
Пам‘ятай - Час летить.
А якщо не лінився,
І чомусь та навчився,
Час не втратив,
Бо ти збагатився.
Тож прошу в котрий раз,
Ти цінуй хлопче Час.
Бо оце найдорожче для нас.
Дід Валерій.
Серпень 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2024
автор: Небайдужий