Пробач мені,
Мушу!
Утратити душу
Страшніше, ніж тіло.
О серце, не плач!
Смертельна отрута -
Смиренності пута.
З віч спала полуда.
Дим душить.
Пробач.
Не варто!
Не варто
Деінде шукати
Свободу,
Бо ґрати
Зсередини жмуть.
Нескореність - в дії.
Дається по вірі.
У русі до цілі
Ламається прут.
Завжди можна більше.
У правильність рішень
Потому повірять,
Як мрії сягнем.
Коли ж все інакше...
Час прийде, розкажуть,
Про тих, хто відважно
Боровся з вогнем.
Автор картини "Дим вогню" - Барський Вілен Ісаакович
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD_%D0%86%D1%81%D0%B0%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2024
автор: Серафима Пант