СЕРПЕНЬ

Сонцеві  серпень  цьогоріч  вогню  підкидає.
Кров  у  судинах    світила  ажень  закипає  –  
Дихає  важко  і  подихом    спалює  простір.
Все  живе  жде,  коли  злізе  воно  з  високості,  

Ступить  за  обрій,  а    серпень  подасть    прохолоду.  
Ну,  а  до  того,  мабуть,  треба  лізти  у  воду.  
В  озері,  річці  купатись,  в  ставку  чи  у  морі.
Жар  не  леліяти  в  тілі,  як  овоч  в  коморі.

Воду  джерельну  чи  будь-яку  чисту  втягати,  
Дух  у  кулак  затискати  і  спокій  тримати.  
Серпень  на  те,  щоби  ми  пам’ятали  про  літо
В  час,  як  лелеки  втечуть,  всохнуть  трави  і  квіти.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)