Хвороботворні стіни сиплються пісками у безодню,
У серце б'є артеріальна кров, немовби
Все випорскує страшенно та назовні...
Важкість у передчутті життя дає легке тавро.
Венозні кровотоки майорять буремним тлом,
Та десь-ізвідкілясь ледь видно, звідки струменіє
Раноненавистная декада свіжовисмоктаних форм,
Приносить доленоснії нічно-смиренні ліхтарі їм...
У венах та аорті все розбещує та кров потоки,
У болісному серці зашумить тахікардичний шторм,
Заграє у легенях той тягучий біль, непереносножгучий,
Де хворобливі стіни зсиплються пісками у безодній сон.
10.01.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2024
автор: Мирослав Екман-Кременецький