Кохання було схоже на дурман...
Грали демони і янголи в ігри
Кохання було схоже на одержимість ...
Кохання наче чорним маркером по житті
Пошук почуттів... Та ще й лихі двотисячні роки...
Тепер пройшло багато років...
А кохання всеодно неначе гіркий полин...
Думаю постійно в кожній хвилині..
Через неї я зацікавився містикою ...
Тому що вже був немовби одержимим ... Нею
А потім ,думав ... Класс круто !
Окультизм може все!
І зразу було все норм ..
А потім ! Потім неначе паралельний світ...
Неначе одержимість як у фільмах...
Чому? Чому життя таке не справедливе?
Ждеш розуміння... Поваги...
Чомусь я не покинув читати містику ...
А та дівчина не згадає навіть мене добрим словом...
Моя єдина провина ! Тебе загубив ...
Тому що страшно пекельно любив!
Хіба таке існує кохання?
Єдине перше і останнє...
Бажаю тобі всього найкращого!
Тільки пам'ятай мене пропащого ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020882
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2024
автор: Ростислав Мельничук