...Ще ніколи не бачив настільки вразливою...
Такий сум у очах, безпорадність та... спокій...
Ти навшпиньках пробралась у мій передпокій,
Залишивши позаду і одяг, і біль.
Намагалась забути щось, стати щасливою
У реальніших снах, де затьмарює й дотик,
Де втрачається сутність з гарячими зливами,
Розмиваючи грані та внутрішній стиль,
Та стаєш, як податлива Божая глина -
Знову без нарікань. Просто: чиста, невинна.
Ще ніколи не бачив тебе без обличчя...
Без того, що для всіх, що вдягаєш щоденно.
То, здавалось, було все настільки буденно...
До сьогодні. До чистих твоїх почуттів.
Я повірив, чи й вперше за ціле сторіччя,
Що буваєш настільки невинно-невпевнена,
Що бажаєш ти, дійсно, такого повернення,
Як сама не хотіла, та й я не хотів...
Що бажаєш ти бути незмінна, невинна,
Знов бажана, кохана, як завжди - єдина.
...Ще, мабуть, не була ти настільки жаданою...
Щоб бажав, як ніколи, з тремтінням в руках,
Серед суміші дихання й тіл бездоганної,
Відчуваючи лиш насолоду та страх,
Що то сон, чи примара... чи має закінчення...
Ми з тобою були ніби Богом повінчані.
...Ще ніколи не бачив настільки закохану...
Лише жар у очах. Чарівна насолода...
Так, здавалось, що ти щасливіша від роду,
Серед найгарячіших усіх відчуттів.
Відчуттям захопилась... та пташка сполохана
Знов відчула той страх, страх з'явитись непрохано.
Мабуть знала, що страх додає тобі вроду,
Що наш страх - то союзник у кожнім житті...
Ти боялась, що я розлюблю та покину -
Розвернулась... пішла, крізь оголену стіну...
...
...Ще ніколи не бачив настільки вразливою...
Та мій сум у очах... безпорадність та... спокій...
Знов, як завжди, пустий та німий передпокій,
Знову ліжко холодне та вікна пусті...
Знов твій страх залишитись навіки щасливою,
Бо ті мрії шалені існують, допоки
Не приходить жадане безумство і спокій,
Та... щезає та Мрія, як дим в небутті.
А без Мрії і Щастя немає в житті...
Я ніколи не знав, що усе вже завершено...
Ти була вже не тут...
але... неперевершена...
10.01.2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020907
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2024
автор: Володимир Науменко