Небо запускає срібні стріли,
що розтинають тротуар.
Вони все б"ють і б"ють щосили
по душам закоханих пар...
А,може,небо просто плаче?
Байдуже,чи весна,чи осінь...
Земля все небові прoбачить,
так само,як прощала досі.
А,може,то амурів стріли,
що стікають дощами з лиця?
Любов і дощі,що рясніли,-
їх всотують наші серця...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102091
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.11.2008
автор: Lorna