Самотність п'єш, смакуючи,мов трунок,
Настояний на витримці тривог.
Сьогодні ти лиш з місяцем удвох:
Сновид гостина. Небо все - в дарунок.
І гусне в грудях млосна широчінь.
Панном зірковим вишня тиша висне.
Це Осетрова повня передвісна.
В такому сяйві - промені прозрінь.
П'єш одинокість. Трунок не гірчить,
Бо повні крапля в ньому зачаїлась,
І самоту, що в серці забарилась,
Вже розчиняє місячна блакить.
Твоя самотність - осад у вині,
Терпіння смак терпкий, дорогоцінний.
Смакуй потроху хміль його невинний,
Лиш не допий! Залиш ковток мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020912
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2024
автор: Вадим Димофф