Ріже серденько журба,
Наче ніж. Війна
Точиться. Йде боротьба
Лютая, страшна.
Ворог вторгся в рідний край
Наш, щоб захопить,
Волю, що цінуєм вкрай,
Нашу утопить
І свободу відібрать,
Знищивши ущент,
Долю світлую зламать
Саме в той момент.
Та цього ми не дамо
Ворогу зробить.
Навіть хай і помремо,
Як не ми, то жить
Наші діти будуть вік
В рідній стороні
Вільно й щасно. І повік
Битись у борні
Вже ніхто не буде. Мир
Буде панувать,
Взявши в свій солодкий вир
Всіх. Війна тривать
Вік не буде. Звісно, ні.
Скінчиться вона
В нашій рідній стороні,
Що у нас одна, –
Україна, у якій
Всі ми живемо.
Ні, недоленьці важкій
Знищить не дамо
Ми її повіки, ні.
Переможем ми
Й будем жить всі ночі й дні
Щасними людьми.
Євген Ковальчук, 01. 02. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020914
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2024
автор: Євген Ковальчук