Тобі довірила себе,
Лишила тінь на підвіконні
Та мить привабливу з небес
Згорнула ніжно на долоні.
А ти стояв, як уві сні,
Так зачарований красою,
Лиш чулись звуки в тишині...
Мене ти зрівнював з весною.
Красива, ніжна, молода,
Душа неначе божий янгол,
Стояв і тихо споглядав,
А рухи створювали танго.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020933
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик