То не птахи підіймаються роєм,
То не дощ і не град.
Душі загиблих... загиблих героїв
В небо навік летять.
Стали віднині й наза́вжди герої
Вільні від кривд та зла.
В них тепер спокій і за спиною
В кожного два крила.
Янголи їм вклоняються низько
Й честь віддають гуртом.
З неба герої рідним та бли́зьким
Будуть святим щитом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2024
автор: Іван Блиндюк