Базиліка XXI


Це  правда,  що  змінився  і  змалів,
Цей  світ  в  тобі,  запікся  кров’ю  в  слові,
Ти  кажеш  правду  —  він  давно  згорів,
Що  в  ньому  мало  витоків  любові.
Базиліка  покошена  й  крихка,
Безлика  і  голосить  пустотою.
І  на  фасаді  діва  кам’яна  
Стоїть  із  перебитою  рукою.

03.03.2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2024
автор: Володимир Каразуб