Серпнева спека спалює вогнем,
А ми давно уже ось так горіли,
Що ти простяг мені свій попіл мило,
Сказав: "Носи у серці, а не під дощем!"
Ми їли сонце, запивали морем
І яблуком розтанув кальвадОс.
Я забувала дихати, бо ти наркоз
Цілунком ширив у моїх просторах.
Ребро твоє в мені (котрЕ - я знаю),
Із нього ніжні крила проросли.
Соромились зустрічні, швидко йшли -
Як бачили, що я тебе кохаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020961
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2024
автор: Kлер Клер