цокіт самозцілення

Синтаксис  розхитано,
Підметом  закидано,
Чаклунами  зїдено,
Шаблі  на  боку!

Силами  небесними
Між  ходами  хресними
Водить  світ  на  ниточці
Ковану  блоху.

В  ній  гримлять  перлівниці,
В  ній  редути  з  радості,
В  ній  відлуння  втіхою
Гострої  коси.

Дурість  нерозвідана
Переходить  в  зіллячко
В  цокіт  самозцілення
З  білої  роси...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021006
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2024
автор: bloodredthorn