А в небі хмари як крилаті коні
Так біжать на крилах вітру за небокрай.
Сидить сонечко на небеснім троні...
Тихо шепоче літу, літечко - "Прощай".
Літня пора - найбагатша пора року,
У ньому стільки божих ласк,божих дарів.
Дзвенить з синіх гір сонце грай потоком
Тріпоче щастям листя у старих дубів.
Літо вродило яблука ,груші , сливи,
Ягоду малину,ожину, чорницю.
У травах коні розпустили гриви
Біжать від спраги, до річки пити водицю.
На городі бульба у вінку літа,
Так пахнуть огірочки та помідори.
Мальва, як королева поміж квіту...
Шукає ,ще промінь тепла у просторах.
О скільки в сонечка тепла і світла!
Осяює стежку до берега ріки.
Зігріває землю ,щоб квітом розквітла...
Дарує медовий плід зі своєї руки.
Пливуть по небу хмарки немов човни
Являються в образі тварин на небі.
Літо тримають на плечах ясени...
Дарує мить щастя для мене, для тебе.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021018
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2024
автор: Чайківчанка