Азовсталь

На  фронт  пішли  і  чоловік  і  син.
Вони  зустрілись  в  «Азовсталі».
Так  мало  радісних  новин
Ми  відтіля  тоді  чекали.
Загинув  чоловік,  надія,
Що  сина  бачив  хтось  у  Оленівці.
І  серце  матері  радіє  –
Його  не  стратили  убивці.
Два  роки  ніякої  звістки,
Але  не  безвісті  пропащий.
«Живий  він»  -  мати  скаже  різко.
І  він  для  обміну  годящий.
Ну,  а  як  що  не  поміняють,
Тоді  прийде  в  кінці  війни.
Матуся  так  його  чекає.
Лише  про  нього  бачить  сни…  

29.08.2024  Дмитро  Дробін
     

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021060
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2024
автор: Дмитрий Дробин