Світла пам'ять СВІТЛІЙ ЛЮДИНІ

В  домівці  залишив  дружину  й  сина,
Безпафосно,  буденно  він  пішов,
Бо  розуміє  ЩО  таке  любов
Порядна,  щира,  любляча  людина.
Любов  до  рідних,  друзів  і  країни,
Бажання  зберегти,  а  не  втекти,
З  самою  Смертю  бути  там  "на  ти",
Де  не  рятують  ні  броня,  ні  стіни.
Міг  жити  довго-довго  і  щасливо,
Байдужість  увімкнути  до  всього́,
Так  —  наче  не  стосується  його,
Що  в  Україні  йде  смертельна  злива...
Та  він  не  зміг,  бо  підростає  син,
Якому  батьків  приклад  —  не  останнє.
Ступив  без  страху  він  у  те  світання,
Де  вічність  зупиняє  часу  плин...


 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021071
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2024
автор: Патара