Іоану Великому
з радістю і любов’ю
присвячується
Думку сплітаєш, Отче?
І я одвічно слову на замАх…
щоб де в століттях телезло
і телемох
і телемаг —
І Cлово й я — й пірвем
всіх
в клоччя!!
Іоан!
до нього
слово
з Неба було! — в часових
торОччях…
пив слово в зорях й ще
джерельну воду
і Духом ведений
репнуті кейси землі бачив,
їх по зелених вантах
немов
в бантах рік — обходив…
і що це слово значить!!
й Хто з Неба!!
Коротше! скажи народу!
тріск природних рік…
це є навік…
Коротше!
він міг тваринникам
ще бути скотоводом?
Так з Храму — вигнав торг —
Христос…
Він це — неспішно
Він — успішний
Мотуззя зм’якле —
було б
це
не антигрішно
просто — смішно…
трапилось? Сплів? Змочив?
Коротше!
це — слово рвало гріх
у клоччя!!!
Іоан добрий,
весь — помічний, і словом згОдить
мені відкривсь
це було сходу
слово зготовлення — це
опік для народу
слово Христа — це зцілення!
народу!!!
29.08.2024, пам’ять усікновення глави
Предтечі Господнього —
Великого Іоана;
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021114
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович