Немає священного письма. Якась основа мусить бути. От, іскриться віра в розум, в раціоналізм. Попутньо закарбувався ніґілізм. Прочинено двері у ґедонізм, але це інформаційний фейк. Чи правда, що духовне, ідеальне — це стрижень усьому, у т.ч. і матеріалізму?.. Бо наче воно відроджується. Але як не міркуй, не філософствуй, не мудруй, не обчислюй, а майже все впирається в еліксир юності.
Ось на столі поряд лежать деякі книжки, нотатники. Десь війна, десь Божа поміч. Дещо непросте вже позаду. В кишені — двадцять гривень, за душею — диплом маґістра фінансів і деякі знання. Стабілізувався смисл життя, оновилося людське.
Вечір мене не зраджує 30 років: добрий, теплий, спокійний. А сьогодні ще й із горнятком "cappuccino DI TORINO" (солона карамель). Як там вічне? Що зі світом? Як моя доля?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021122
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2024
автор: Ти-2