Не відчиню бажанням дверці

СУМНІВИ  

Не  відчиню  бажанням  дверці,
і  не  впущу  настирних  мрій,
бо  інша  є  в  твоєму  серці,
поставлю  крапку  на  сій  грі.

Душі  з  душею  не  прийдеться
розпочинати  діалог.
Дует  ніколи  не  складеться,
коли  є  безліч  засторог.

У  тебе  мабуть  є  Богиня  –  
твоя  дружина,  ну  а  я…
А  я  всього  лиш  героїня  –
твоєї  вигадки  ім’я.

Я  розчинилася  в  ваганні,
ночами  нидію  без  сну.
Не  нам  призначено  в  коханні
йти  у  заквітчану  весну.

Свіча,  камін,  лист,  ручка,  крісло,
дум  надокучливі  рої.
Якщо  вигадую,  ти  звісно,  
розвій  сі  сумніви  мої.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2024
автор: на манжетах вишиванки