Може хтось сьогодні знову
подарує мені серце
подарує мені погляд
у якому буде всесвіт
Так чекаю я на день цей
навіть важко уявити
що у мене буде МаМа
та яка в ночах будила
Від кошмарів від розлуки
тільки це і може снитись
де ж ти МаМо я тут поряд
де ж мій Та/То так потрібний
Я ще слабо пам'ятаю
і так змазані обличчя
але я тебе впізнаю
забери мене ти звід це
Так на-молено багато
в цій кімнаті що під дахом
але з від це забирають
і ти можеш не дізнатись
Де я буду знову з часом
чи я встигну загадати
що б мене ти відшукала
коли зірка буде падать
Такі всі холодні стіни
не привітливі тут люди
нас вже знову переводять
з малюків до старшої групи
Я так слабо пам'ятаю
голос твій із плачем сумним
але ти мене впізнай
Я до неба тягну руки
Якщо я погано вів
та ламав всі подарунки
я вже все тут зрозумів
нас навчили бути чуйним
Ти спустись до мене з неба
обійміть разом із татом
зрозумію я все з часом
ну а поки я чекаю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021233
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2024
автор: Андрій Листопад