*****
Серденько біль роздирає,
Мов голодний звір
Жертву, бо війна триває
В нас ще до сих пір.
Точиться вона щоднини
І щоночі теж.
Жаль своєї Батьківщини,
Бо одна усе ж
В цілім світі цім земному,
Що такий один
Теж у всесвіті усьому.
України син –
Я, вона – дочка. Родина
Всі ми, кожен з нас.
Мати наша – Батьківщина –
Україна. Час
Цей важкий, та не тікаєм
Ми від ворогів,
А сміливо їх долаєм.
Нас, дочок, синів
України, не здолати
Їм усім повік.
Перемогу будем мати
Ми і жити вік
Лиш у мирі та у щасті,
Що не має меж,
Подолавши всі напасті
З ворогами теж.
Їх не буде. Панувати
Буде мир у нас,
Доки буде протікати,
Наче річка, час,
Доки буде блискотати
Сонячний Пегас
І вкрай ніжно зігрівати
Кожного із нас.
Євген Ковальчук, 01. 02. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021249
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2024
автор: Євген Ковальчук