Омана

Поміж  чварами  -  
Ранок  чарами.
І  росою  стікає  біль.
Пробачаю  я
Зайві  чаяння
Не  лише  тобі,  а  й  собі.  
 
Поміж  смутами  -  
Тінь  незбутого.
Хоч  і  холодно,  а  пече.
У  забутого  
Смак  -  отрутою,
Де  омана  -  твоє  плече.

Непідвладною  
Страху  правдою
Загартовую  відчуття.    
Ява  знадою
Сон  нагадує.
Те    попробуй  но,    зразу  втям.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021281
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2024
автор: Горова Л.