Не знаю, чи буде подібне в цім світі,
Чи зможу знайти потрібні слова.
У неї парфуми з ароматами квітів.
Навіть узимку із нею весна.
Вона те, що звело вчора й сьогодні,
Що завтрашнім днем задзвонить у дім.
Гаряча, мов сонце; її руки холодні
Торкаються струмом і чаром своїм.
Нестримність і легкість у кожному русі,
Грація, гнучкість – на заздрість богів.
Сарказм і жіночність – це в її дусі,
Боляче жалять її слово та гнів.
Напевно, не буде подібного у світі,
Не зможу знайти потрібні слова.
Вона – це синонім щастя. І квітів.
Навіть узимку із нею весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2024
автор: Андрій Лагута