пестиш мене ніжно-ніжно
мов дитя в утробі затаїлось
і уста твої мов голос срібний
ллється усмішка здалека різна
очі твої милі й губоньки ласкаві
і уста твої солодкі
ніби печиво в лимані
руки ніжні мов пташини
оксамитові фортінні
і сама стрункою вабиш
спокушаєш мене вічно
злившись разом із тобою
поруч затишно нам й мило
наше спільно-дивне кредо
закохатись нам би вміло
та у пристрасних стогнаннях
задоволення приносиш
емоційно розпаливши
вічне сяйво наших душ
пестиш мене ніжно-ніжно
мов запалюєш ліхтарі
та дитя в утробі зародилось
голос твій скрізь чути срібно
22.02.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2024
автор: Мирослав Екман-Кременецький