Минуле затягнулося туманом,
Закрила безпросвітна пелена.
Але в душі лишивсь легкий серпанок,
Далека неповторна далина.
В житті бувають люди, ніби сонце,
Прийдуть - і світло радістю стає.
В минуле повертаємось із болем,
Життя у нас найкраще украде.
Всі згадки про минуле, як в тумані,
Чом щастя так коротке і крихке?
І зовсім нас не слухає в проханні,
Відходтить у минуле десь тихцем.
Думки різвіє тиха тепла осінь,
І знову заспокоїться душа...
Та вкотре в довгі і безсонні ночі,
Минуле із туману завіта...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021312
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2024
автор: Н-А-Д-І-Я