Завдати помсти знову ворогу у відповідь вогонь
Відчув, щоб кожен росіянин, свої очі відкривав
Війною не пишався, а втікав, тепер не осторонь
Гнилий російський дух, щоб в полум’ї згорав
Наш кожен ранок починається під звук сирени
Знов чуєм поряд вибухи, і знов тремтіння скла
Тривожно жить, коли ми в центрі війни сцени
І кожен день загиблі, ранені у нас від цього зла
У відповідь завдать удар в рази сильніший треба
Щоб ворог на собі відчув весь біль і щоб благав
І на бототі де стоїть росія хай така ж буде жалоба
А кожен хто кричить вбивай,- рідню свою втрачав
Як не спокійно, бо тривога знов, летять ракети
І знову й знов луна швидких сирена і пала земля
Та ллється кров невинних українців, нові злети
Летять знов міги убивати нас з командою кремля
Завдать, щоб затряслась росія від вогню війни
Удар, щоб кожен росіянин зрозумів що він втрачає
І рідних не побачить більше, лише фото у труни
Нехай болотяна росія вся до тла палає, догорає
Розбиті душі, ранені серця та ріки сліз пролитих
Тремтіння губ і страх в очах ми бачимо щодня
Та сотні втрачених життів, яких уже не повернути
Жадаєм помсти, це нова реальність, це нова безодня
У відповідь ударити, щоби приблизить перемогу
Надію відібрати в ворогів, забрать життя спокійне
На віки, щоб забув на Україну – неньку він дорогу
І знищить московите, кремлівське зло окупаційне
01.09 2024 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021337
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2024
автор: Ярослав Яресько